До 11 вересня 2016 року в Музеї Китайської історії в Америці (MOCA) у місті Нью Йорк буде представлений Сценічний дизайн від Ming Cho Lee.
Виставка показує еволюцію робіт відомого дизайнера-сценографа Мінг Чо Лі для театру, опери та танців. Експозиції відображають все від підготовчих матеріалів до остаточних проектів. Більше 40 з його оригінальних макетів сьогодні представлені в Нью-Йорку вперше з тих часів коли ця виставка почалась у 1995 році.
За свою 50-ти річну кар’єру Лі отримав безліч нагород. В тому числі Національну Медаль Мистецтв у 2002 році та премію Тоні за прижиттєві досягнення у 2013 році.
Протягом 45 років Лі працював на кафедрі Єльської Школи Драми, також був співголовою Відділу Дизайну. Він розробив декорації для Метрополітен-Опера, Оперного Театру Нью-Йорку, Американського Театру Балету, Театру “Юньмень” в Тайбеї, Громадського театру для Шекспірівського фестивалю в Нью-Йорку, а також для Королівського Театру Ковент-Гарден у Лондоні, Arena Stage у Вашингтоні, та форуму The Mark Taper Forum в Лос-Анджелесі.
Роботи Лі очима дизайнера з освітлення
Відома дизайнер з освітлення Дженніфер Тіптон співпрацювала з Мінг Чо Лі на численних постановках та викладає разом з ним у Єльській Школі Драми.
Вражена виставкою його моделей, вона зазначає: “Мінг Чо Лі є майстром сценічного дизайну, вчителем та співавтором. Вперше я працювала з Мінгом у 1976 році на шоу For Colored Girls . Як завжди, сценографія Мінга була чудовим викликом для мене, як дизайнера освітлення, занурюючи мене у глибини змісту п’єси, а також вимагаючи прекрасний вид. Я знала роботи Мінга, оскільки раніше бачила їх на сцені, але під час роботи з ним я зрозуміла, що він є дуже вимогливим колегою, який направив мене в таке місце, в якому я раніше не була,”– розповідає Тіптон.
“Разом з Мінгом я викладаю в Єльській Школі Драми з 1972 року,” – пояснює Тіптон. “Його студенти орієнтовані працювати найкраще, як під час роботи в класі, так і на сцені. Я виявила таку ж рису в собі, під час нашої спільної роботи.”
Мінг є чудовим розробником моделей. Приклади його робіт, обрані для виставки у Музеї Китайської Історії в Америці (МОКА), є чудовими, вони дозволяють глядачеві побачити глибину постановки, та передають атмосферу того, що буде відбуватися на сцені.
“Мінг є головним дизайнером в моїй книзі. Більшу частину мого професійного життя він є прикладом прихильності до театру, яка мені подобається. Любов до молоді, що знаходилась під його впливом, і до людства. Воно повинно бути частиною цілого, щоб мати можливість розповісти історії, які впливають на всіх нас. Все це в є нього,” – говорить Тіптон.
Моделі, представлені у музеї, з одного боку є точними довідниками зі створення декорацій, а з другого – яскравими прикладами театрального мистецтв. Життя Мінга у театрі було довгим та багатим. Ця вистава буде корисною для тих, хто має інтерес до естетичної та філософської сторони роботи театру.
Вашингтон Пост – про декорації від Мінг Чо Лі для постановки «Пер Гюнт» (1998)
“Перш за все, він визначив, що об’єкти, які Пер зустрічає під час подорожі, мають бути неймовірно більшими варіантами дитячих зображень. Величезна зелена свиня, на якій Пер їде геть у першому акті, наприклад, нагадує іграшкову свиню – скарбничку. (Лі позичив її у своєї 2-річної онучки для прикладу).
Навіть будинок матері Пера з його величезним ліжком і шафою є дуже великим, як за дитячими спогадами, пронизаними казковою фантазією”.
«A Moon For The Misbegotten»
Свою постановку «A Moon For The Misbegotten» театр Long Wharf Theatre в 2005 році відновив у Variety і розповідав про те, що мав першокласну команду дизайнерів.
Мін Чо Лі створює реалістичні декорації, які наводять на роздуми – запорошена, завалена камінням місцевість на схилі і будинок, від якого тхне безнадією. Освітлення від Дженніфер Тіптон створює пейзаж, заповнений страшними тінями, місячним світлом, якій очищає тепло світанку, що наближається».
«Борис Годунов»
“Мін Чо Лі … дебютує для Met віртуозною серією конструкцій, які не тільки радують очі, а й рухають драму вперед практично без паузи”, – зазначав Вільям Бендер в Time Magazine в грудні 1974 про постановку «Бориса Годунова» від Met. “У Лі безліч контрастів. Грубі зовнішні стіни Москви зовсім не готують глядача до обвішаних гобеленами пишних кімнат Кремля. А після золота перехрещених мінаретів Стародавньої Русі – модний ренесанс (все синє і біле) від уже європеїзованої Польщі захоплює дух і викликає подив “.
Коли The Met відродили в 1982 році, The New York Times розповідала про «Бориса Годунова»: “Сама постановка 1974 року, як ви пам’ятаєте, була для Met видатною… Масивні та продумані реалістичні декорації Мінга Чо Лі були вражаючими.”
Ця виставка залишає бажання побачити більше робіт Мінга (Тіптон)
Посилання на джерело: http://livedesignonline.com/
